Кримський Володимир Йосипович
(1899)
МАЙЖЕ СТОЛІТНЯ ІСТОРІЯ АДВОКАТУРИ В ОДНІЙ ОСОБІ
Кримський В.Й. народився 1 жовтня 1899 року у м. Піщанка Вінницької області в інтелігентній та освіченій родині – його батько закінчив Московський університет і працював педагогом, після жовтневого перевороту 1917 року завідував трудовими школами у м. Вінниці. Мама знаходилася на утриманні батька та займалася вихованням дітей. Брат Володимира працював начальником цеху металургійного комбінату у м. Сталіно.
Володимир Йосипович в буремні 1917-1918 р.р. навчався в комерційному училищі у м. Харкові , який закінчив і на початку 1919 року переїхав до батьків у м.Вінницю, де працював на початку 20-х років на різних посадах Наркомату продовольства у м. Вінниці та м. Гайсині.
Після закінчення у 1928 році однорічних юридичних курсів його було зараховано у склад Вінницької обласної колегії та направлено на роботу завідуючим юридичною консультацією у м. Хмільник. На цій посаді Володимир Йосипович пропрацював до 1934 року, потім перевівся у 1-у ЮК м. Вінниці, де працював по 1941 рік (до евакуації родини у м. Джелал-Абад Киргизії).
В 1938 році під час масових репресій Кримського В.Й. за наклепом було арештовано. Він знаходився під слідством та вартою майже чотири місяці, після чого (що було вкрай рідко) його виправдали , звільнили з-під варти, поновили на роботі адвокатом з виплатою платні за вимушений прогул.
Вже з 06.11.1941 року його було прийнято на роботу адвокатом у м. Джелал-Абад. В 1945 році за урядовим розпорядженням міністерства юстиції України Володимира Йосиповича переведено ум. Вінницю. Ще будучи в Киргизії він закінчив Всесоюзний заочний юридичний інститут, отримавши повну вищу освіту.
Не так просто було адвокату пристосуватися на новому-старому місці в ЮК №1. Зразу ж на його посипалися наклепи, що було пов’язано з загальною громадсько-політичною обстановкою в країні, необхідністю доводити свою невинуватість в абсурдних обвинуваченнях (троцькізмі, саботажі і т.і.). На щастя до репресій справа не дійшла, але на роботі це сказалося.
Як було прийнято характеризувати адвокатів у ті часи. Перший атестаційний лист за 27 грудня 1948 року свідчить про наступне: «Адвокат Крымский работает над повышением свого идейно-политического уровня…законспектировал и изучил Краткий курс истории ВКП(б) и отдельные произведения классиков марксизма-ленинизма «Что делать», «Шаг вперед, два шага назад», «Вопросы теории», «Манифест коммунистической партии».
Тов. Крымский читает центральные, республиканские и местные газеты, журнал «Огонек»…из юридической литературы «Соцзаконность», «Советское государство и право» а также практику Верховного Суда СССР. Из художественной литературы за обследуемый период им прочтено «Счастье» Павленко, «Буря» Эринбурга, «Почти три года», «Подпольный обком действует», «Крымское подполье» и др.
Перечитывает произведения классиков русской и иностранной литературы.»
Що стосується якості роботи:
«Деловые бумаги составляет юридически грамотно. Досье ведет по всем делам и из них явствует, что адвокат старательно готовиться к участию и выступлению по делам».
За 11 місяців 1948 року Кримський В.Й. прийняв участь по 58 кримінальних справах першої інстанції, та 116 кримінальних справах суду 2-ї інстанції., надано 227 консультацій, складено більше 40 наглядових та касаційних скарг, здійснено обслуговування однієї організації.
За Кримським В.Й. закріплено стажиста, він являється членом редколегії стіннівки «Радянський адвокат», членом консультаційного бюро при колегії адвокатів, виступає з лекціями перед населенням.
Його заробітна плата склала в середньому за місяць 4449 крб.
Така активність багатьом не подобалася. Так у характеристиці за 4.12.1948 року зазначалося: «Проявляет тенденцию к погоне за большими заработками».
В травні 1949 року Кримський В.Й. відмовився від примусового направлення на роботу у Ямпіль. На засіданні Президії він пояснював великою родиною, необхідністю ремонтом квартири і т.і. Однак недоброзичливцями це не було прийнято до уваги і, не дивлячись на зазначену вище атестацію, через наклепи та доноси 14 червня 1949 року Кримського В.Й. виключено із складу колегії адвокатів.
Міністерство юстиції України, розглянувши скаргу звільненого, не знайшло підстав для поновлення адвоката на роботі. І тільки при особистому розгляді справи Заступником міністра юстиції СРСР 20 вересня 1949 року Кримського В.Й. поновлено на роботі адвокатом 1-ї ЮК.
В 1953 році ( як відголосок Сталінський часів) Кримського В.Й. повторно виключено зі складу адвокатів за « недостойное поведение в суде , выразившееся в том, что при защите интересов подсудимого Когана стал на путь выгораживания расхитителей народного добра, неправильно ориентировал суд на изменение квалификации…». І тільки через рік митарств Кримського В.Й. було поновлено на роботі.
60-70-і роки, які назвали роками «відлиги» дали змогу Кримському В.Й. спокійно працювати до 76 років, віддаючи сі свої сили та знання клієнтам та колегам.
Завдяки таким ентузіастам справи, як Кримський В.Й., адвокатське об’єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів» має у власності приміщення у центрі міста – третій поверх по вул. Соборна, 53. Заразу ж по приїзду у Вінницю в 1945 році Кримський В.Й. зініціював у суд позов про визнання за адвокатським об’єднанням право надбудови зруйнованого третього поверху. Добившись позитивного рішення суду , в 1946 році Кримський В.Й. разом з іншими адвокатами, у більшості за власні кошти за договором з «Житлобудуправлінням» надбудували третій поверх, який є «домівкою» та робочим місцем декількох поколінь адвокатів, та з 2000 року належить на праві власності адвокатському об’єднанню «ВОКА».
Пишучи заяву про відрахування зі складу адвокатської колегії 20 грудня 1974 року Володимир Йосипович зазначає «Благодарю президиум за хорошее и внимательное отношение за период работы в адвокатуре. Если понадобиться моя помощь при проверке или изучении качества работы адвокатов, обещаю помочь, будучи пенсионером.»