Безбах Артура Сидорівна
(1.05.1930 р.н.)
Батьківщиною Артури Сидорівни є чудове подільське місто Тульчин, де вона народилася 1 травня 1930 року в родині службовців: мати Безбах Олена Іванівна, 1911 р.н. – вчителька, а батько Столяр П.М., 1908 р.н. полковник міліції. На жаль, батьки в 1933 році розлучилися і Артура разом з мамою переїхали в м. Хмільник. В 1937 році поступила на навчання у Хмільникську середню школу, однак в 1941 році була змушена евакуюватися разом з мамою в Саратовську область.
Повернувшись в 1944 році в м. Хмільник, продовжила навчання в школі, яку закінчила в 1947 році.
В цей же рік Артура Сидорівна потупила на навчання в Одеський державний університет на юридичний факультет, який закінчила в 1953 році. За направленням свою трудову та юридичну діяльність вона розпочала нотаріусом Копайгородської нотаріальної контори (до 1959 р.), нотаріусом Муровано-Куриловецької нотаріальної контори (до 1963 р.).
Чоловік Артури Сидорівни – Синиця Василь Іванович, учасник війни, на той час працював слідчим прокуратури.
13 лютого1963 р. згідно поданої заяви її прийнято адвокатом та завідуючою Муровано-Куриловецькою юридичною консультацією, де вона успішно пропрацювала до грудня 1965 року, після чого її було обрано народним суддею. До самої пенсії Артура Сидорівна пройшла складний 20 річний суддівський шлях, будучи суддею Барського та Муровано-Куриловецького районів та членом
Вінницького обласного суду.
Із історичної справки Муровано-Куриловецького суду:
«В Мурованих Курилівцях з 1959 по грудень 1966 року працювала постійна сесія Барського районного суду. Головою суду працювала Безбах Артура Сидорівна, яка в послідуючому була членом Вінницького апеляційного суду, а потім багато років працювала і працює адвокатом у місті Вінниці.
В грудні 1966 року було відновлено район з центром в смт. Муровані Курилівці і з цього часу створено Муровано Куриловецький районний суд. Головою суду продовжувала працювати Безбах А.С..
Приміщення суду знаходилося в пристосованій будівлі, що складалося з двох кімнат та невеличкого залу судових засідань. В цьому приміщенні знаходилась селищна рада, а згодом і юридична консультація.
Згідно діючого законодавства того часу судді обиралися населенням району. Після переїзду Безбах А.С. у місто Вінницю, Мурованокуриловецький районний суд очолив Халуп`як Іван Олексійович, який працював до 1987 року.»
Будучи пенсіонером, Артура Сидорівна не змогла бути осторонь від юриспруденції ,якій вона присвятила все своє життя, цікавої та повсякденної роботи по наданню правової допомоги людям.
Вже через три місяці після виходу на пенсію її прийнято на роботу завідуючою Староміською ЮК, де вона пропрацювала ще двадцять років – до 2006 року, як говорять її колеги « з вічно юною душею».
В останні місяці та роки Артура Сидорівна знаходить рідкі години провідати своїх колег-адвокатів, а адвокати відповідають її взаємністю:
Із привітання іменинниці 01.05.2014 р.:
«Рада адвокатів та КДКА Вінницької області від чистого серця вітають від імені адвокатської спільноти Вас з Днем народження.
Прийміть найщиріші вітання Вам, добрій жінці, мудрій добросердечній колезі і наставниці, бувшій судді Вінницького обласного суду, завідуючій Староміської ЮК, беззмінному члену Президії адвокатського обєднання, вдові учасника ВВВ, берегині сімейного благополучя.
Нехай жіноче щастя квітне веселково весняним першотравневим квітом, лунає скрізь для Вас привітне слово, а Бог благословляє Вашу долю, вбереже Вас від розчарування і болю.
Бажаємо Вам і Вашій родині достатку, щастя, радості.»