Шановні колеги. НААУ вже акредитовано захід на підвищення кваліфікації адвокатів Вінницької області, який відбудеться 22 лютого 2020 року в ДК "Зоря", вул. Стрілецька, 44. Реєєстрація учасників з 9 до 10 год., закінчення о 14 год. Загальна кількість залікових балів - 4. Лектори : Костик Н.О., Грібов М.Л. Теми: Правила адвокатської етики, в основі яких закладено основи адвокатської професії Франції та використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні.

Бажаючим просимо зареєструвати свою участь через Центр акредитації

 

З метою уникнення непорозумінь та конфліктів з адміністрацією СІЗО, просимо ретельно вивчити відповідний розділ Положення щодо відвідин адвокатами слідчого ізолятора.

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №837/2019

Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави

З метою забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави, за результатами наради, що відбулася 4 листопада 2019 року, постановляю:

  1. Кабінету Міністрів України вжити заходів:

1) в економічній, фінансовій та енергетичній сферах:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення, внесення на розгляд Верховної Ради України та супроводження законопроектів щодо:

- створення умов для функціонування конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та підвищення ефективності управління, вдосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку залізничних перевезень, покращення якості та доступності послуг перевезень залізничним транспортом;

- функціонування внутрішнього водного транспорту та правовідносин у сфері судноплавства на внутрішніх водних шляхах України;

- управління відходами;

- урегулювання питання видобутку бурштину;

- запровадження системи інтегрованих дозволів на викиди та скиди забруднюючих речовин;

- погашення заборгованості, що утворилася на Оптовому ринку електричної енергії України до 1 липня 2019 року;

- створення та функціонування державного колегіального органу, який здійснює державне регулювання у сфері транспорту;

- лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового;

- створення сприятливих умов для діяльності підприємців, зокрема запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій; пом'якшення відповідальності фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;

- лібералізації трудових відносин та оновлення законодавства про працю;

   розроблення та затвердження в установленому порядку плану заходів щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу" (Doing Business);

   розроблення та затвердження в установленому порядку нової програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць;

   створення навчальної онлайн-платформи, яка дає змогу пройти профорієнтацію онлайн і відповідно підібрати програму підвищення кваліфікації або перенавчання;

   завершення процедури відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку і постачання природного газу з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи України;

   забезпечення початку масштабної приватизації, зокрема визначення п'яти об'єктів великої приватизації;

   забезпечення підготовки до запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, включаючи, зокрема, створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень зі здійснення державної реєстрації земельної ділянки; оприлюднення усіх рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту; нормативного закріплення ведення документації із землеустрою виключно в електронній формі;

   забезпечення підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на посилення захисту прав інтелектуальної власності;

   забезпечення здійснення Державною податковою службою України і Державною митною службою України передбачених законодавством функцій і повноважень у повному обсязі;

   забезпечення розроблення програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування і подальшого використання на безкоштовній основі платниками податків для застосування таких реєстраторів під час здійснення господарської діяльності;

   надання в установленому порядку роз'яснення для платників податків щодо порядку застосування реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

   забезпечення формування в установленому порядку незалежних наглядових рад усіх державних банків;

   створення умов для збільшення власного видобутку газу та нафти;

   затвердження плану реструктуризації акціонерного товариства "Українська залізниця";

   забезпечення оновлення локомотивного парку акціонерного товариства "Українська залізниця";

   забезпечення видачі дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритного транспортного засобу виключно в електронній формі через електронний кабінет перевізника;

  упровадження в експериментальному режимі електронної товаротранспортної накладної;

   налагодження ефективного габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах;

   створення в установленому порядку та забезпечення функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного екологічного контролю;

   забезпечення ефективного функціонування централізованої закупівельної організації з метою проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) для Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади;

   схвалення порядку проведення аукціонів із розподілу квот підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та здійснення такого розподілу на 2020 - 2025 роки;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно запровадження та забезпечення відповідності стандартам корпоративного управління, затвердженим Організацією економічного співробітництва та розвитку, на найбільших десяти державних підприємствах;

в) до 31 березня 2020 року - щодо:

забезпечення створення в установленому порядку та початку діяльності нового органу із запобігання та протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки та фінансів, що консолідує відповідні функції податкової міліції, інших правоохоронних органів;

забезпечення створення та функціонування в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для спрощення проходження митних процедур суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають встановленим критеріям;

забезпечення імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами з метою обміну митною інформацією з іншими державами і впровадження електронної транзитної системи для функціонування режиму спільного транзиту;

запровадження механізмів державної підтримки щодо підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників, зокрема створення пілотного проекту електронного фермерського реєстру, програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва;

створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку;

г) до 30 квітня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження в установленому порядку концепції реформування вугільної галузі та плану заходів щодо її реалізації, передбачивши, зокрема, здійснення підготовчих заходів та проведення приватизації перспективних вугільних шахт, реструктуризації (консервації) безперспективних вугільних шахт;

створення інформаційної бази щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на основі знеособленої інформації щодо експортно-імпортних операцій з метою мінімізації ризиків, пов'язаних з ухиленням від оподаткування;

підвищення передбачуваності та послідовності бюджетної політики шляхом складення Бюджетної декларації на 2021 - 2023 роки із включенням до неї компонентів та показників, що визначені Бюджетним кодексом України;

оптимізації системи портових зборів та приведення їх до конкурентного рівня, у тому числі затвердження методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, порядку справляння портових зборів та розмірів ставок таких зборів, порядку обліку та використання коштів від портових зборів;

ґ) до 31 травня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження в установленому порядку заходів щодо запобігання та зниження рівня харчових отруєнь серед дітей;

забезпечення в установленому порядку інституційної спроможності Антимонопольного комітету України з метою ефективного розслідування зловживань монопольним становищем;

д) до 30 червня 2020 року - щодо:

забезпечення створення в установленому порядку нового органу державного фінансового контролю, який здійснюватиме аналіз інформації щодо використання державних ресурсів і контрольні заходи за високоризиковими операціями, шляхом реформування Державної аудиторської служби України;

затвердження переліку об'єктів концесії транспортної інфраструктури на 2020 - 2023 роки, а також підготовки проведення відповідних конкурсів;

підготовки та проведення пілотного аукціону із будівництва об'єктів альтернативної енергетики в зоні відчуження на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

е) до 30 липня 2020 року - стосовно:

створення електронного кабінету моряка, зокрема забезпечення надання дозвільних документів в електронному вигляді;

розроблення та впровадження інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, в тому числі через механізм гарантування кредитів;

є) до 30 серпня 2020 року - щодо залучення інвестицій для розвитку об'єктів портової інфраструктури, насамперед державних підприємств "Стивідорна компанія "Ольвія" та "Херсонський морський торговельний порт", у тому числі шляхом передачі в установленому порядку в концесію;

ж) до 30 вересня 2020 року - стосовно:

підготовки та схвалення Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року та національно визначеного внеску до Паризької угоди;

забезпечення функціонування Державної податкової служби України і Державної митної служби України (у форматі єдиних юридичних осіб);

з) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

здійснення підготовки та проведення корпоратизації державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у тому числі розробити та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект;

розроблення нормативно-правових актів, необхідних для початку проведення національної інвентаризації лісових ресурсів України;

забезпечення запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою спрощення сплати платниками обов'язкових платежів;

забезпечення подання платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платниками податків, у тому числі податковими агентами, контролюючим органам єдиної звітності з такого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб;

забезпечення розроблення та імплементації плану заходів зі зниження частки кредитів, визнаних банками непрацюючими, у кредитних портфелях банків державного сектору;

зниження вартості державних запозичень та збільшення удвічі вибірки кредитних ресурсів у рамках інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій;

продажу непрофільних активів підприємств інфраструктури;

и) до 31 грудня 2022 року - стосовно виконання плану заходів щодо синхронізації об'єднаної енергетичної системи України з об'єднанням енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу;

2) у сфері регіонального розвитку та містобудування:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо:

- запровадження автоматичного включення до Реєстру будівельної діяльності документів, які є підставою для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, та виключно судового порядку заборони експлуатації такого об'єкта;

- забезпечення скорочених строків розгляду справ за позовами про припинення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками;

затвердження плану заходів щодо створення та запровадження єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, забезпечення його виконання;

перегляду методики формування спроможних територіальних громад з урахуванням критерію розвитку оптимальної мережі соціальної інфраструктури та доступності публічних послуг, а також забезпечення в установленому порядку розроблення згідно з такою методикою, схвалення і затвердження актуалізованих перспективних планів формування територій громад областей;

розроблення і затвердження в установленому порядку концепції онлайн-системи для подання, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та проектів - переможців Всеукраїнського громадського бюджету, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку;

розроблення концепції онлайн-системи конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики "Підтримка регіональної політики України";

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України:

проекту Житлового кодексу України;

проекту Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" (нова редакція);

проекту Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (нова редакція);

3) у сферах правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в якому передбачити:

- позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

забезпечення прозорого та ефективного виконання судових рішень про конфіскацію підакцизних товарів;

удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування ("peer review");

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про нормативно-правові акти;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз;

забезпечення розроблення та затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року;

4) у сфері цифрової трансформації:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання;

упровадження першого етапу реалізації проекту "Е-Малятко" з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, пов'язаних із державною реєстрацією народження дитини та її походження, реєстрацією місця її проживання, внесення відомостей про дитину до реєстру пацієнтів, реєстрацією дитини в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, призначенням державної допомоги при народженні дитини тощо;

запровадження надання переважної більшості адміністративних послуг в електронному вигляді, насамперед послуг, пов'язаних із реєстрацією місця проживання, оформлення паспорта громадянина України та послуг у сфері пенсійного забезпечення, з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору та/або слуху;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

надання абонентам у закордонних дипломатичних установах України сучасних захищених послуг і сервісів, що стосуються можливості обміну, обробки та передавання інформації з обмеженим доступом;

адаптації законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу у сфері захисту інформації;

5) у сфері охорони здоров’я:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

перегляду встановлених меж госпітальних округів з метою забезпечення рівного доступу населення до якісної, своєчасної вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, ефективного використання бюджетних коштів на зазначені цілі;

удосконалення нормативного регулювання питань надання населенню паліативної медичної допомоги та послуг з медичної реабілітації;

врегулювання процедури розробки та затвердження специфікацій та умов закупівлі окремих медичних послуг, які надаватимуться за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;

встановлення єдиних тарифів з оплати надання медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів, розмірів реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно:

забезпечення автономізації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

упровадження електронної системи роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

впровадження сучасних підходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, передбачивши нову модель контролю якості знань (компетентностей);

в) до 31 березня 2020 року - стосовно:

забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

забезпечення реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення, що надається за програмою медичних гарантій, для всіх видів медичної допомоги;

переходу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, спроможних надавати якісні та безпечні медичні послуги, на новий механізм бюджетного фінансування на засадах оплати за надані медичні послуги;

забезпечення єдиних підходів щодо впровадження в діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров'я використання електронної медичної картки пацієнта, електронного кабінету пацієнта, електронної черги;

г) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

підвищення рівня доступності та якості надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню, а також рівня доступності лікарських засобів;

удосконалення та розвитку системи громадського здоров'я, контролю хвороб та епідеміологічного нагляду для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку населення, заохочення до здорового способу життя, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування;

затвердження стратегії запровадження медичного страхування;

6) у сфері освіти і науки:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про повну загальну середню освіту (нова редакція), передбачивши функціонування початкової, базової та профільної школи за новими освітніми стандартами;

- про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" щодо запровадження нових підходів у дошкільній освіті;

упровадження проведення профорієнтаційних тренінгів за окремими професіями для учнів 8-11 класів;

опрацювання моделі переходу фінансування закладів вищої освіти за результатами показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності;

забезпечення належного функціонування Національного фонду досліджень України;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження концепції розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти);

оновлення Державного стандарту базової середньої освіти;

оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

7) у сфері культури, молоді, спорту та інформаційної політики:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану;

подальшого розвитку національної кінематографії;

забезпечення належної підготовки до участі у літніх XXXII Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор у м.Токіо (Японія) у 2020 році;

б) до 31 березня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Гуманітарну стратегію України;

розроблення та затвердження Стратегії розвитку спорту в Україні;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

завершення будівництва на алеї Героїв Небесної Сотні у місті Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні та проектування і підготовки до будівництва Музею Революції Гідності (Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності);

розроблення та затвердження концепції створення музею сучасного мистецтва;

8) у сфері соціального захисту населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розвитку електронних послуг із призначення пенсій, одержання інформації для оформлення листків непрацездатності, отримання відомостей про суми виплачених доходів, зокрема через створення спеціального мобільного додатка доступу до персональної сторінки користувача таких послуг;

запровадження в особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надання послуги з автоматичного розрахунку прогнозного розміру пенсії за відповідними даними ("Пенсійний калькулятор");

запровадження сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;

підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми, зокрема шляхом збільшення розміру: державної допомоги при народженні дитини; державної допомоги при усиновленні дитини; державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; державної допомоги на дітей одиноким матерям; державної допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку;

запровадження обов’язкової професійної накопичувальної пенсійної системи для працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників;

запровадження цільової підтримки на навчання (перекваліфікацію) осіб з інвалідністю;

удосконалення механізму забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

забезпечення децентралізації повноважень органів соціального захисту населення;

запровадження адресного підходу надання комплексної соціальної підтримки населенню та створення дієвої системи здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат;

реорганізації інституту соціального інспектування на ризик-орієнтованих принципах, принципах незалежності від державних органів і органів місцевого самоврядування, орієнтування на контроль за якістю надання соціальних послуг населенню;

відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;

9) у сфері захисту прав ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, спрямованого на захист і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки таких осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг;

забезпечення розроблення технічного завдання Єдиного державного реєстру ветеранів війни та інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів (електронна платформа "Е-ветеран");

розроблення державної цільової програми забезпечення житлом осіб, які брали участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також внутрішньо переміщених осіб за принципом державно-приватного партнерства, пільгового кредитування;

спрощення доступу до публічних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у населених пунктах на лінії зіткнення, та внутрішньо переміщеним особам;

10) у сфері захисту та безпеки населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розбудови спроможностей органів системи Міністерства внутрішніх справ України в рамках створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, у тому числі в галузі забезпечення новою авіаційною технікою;

забезпечення розвитку спроможності Національної гвардії України забезпечувати громадську безпеку, здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;

удосконалення процедури видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами шляхом запровадження автоматичної фіксації процесу складання іспитів;

спрощення процедури акредитації закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв, створення сприятливих та комфортних умов їх взаємодії з територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

спрощення процедури надання послуги з перереєстрації транспортного засобу за договором купівлі-продажу шляхом запровадження можливості оформлення відповідного договору в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний кабінет водія" без особистої присутності продавця або покупця в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, а також послуги з перереєстрації переобладнаного транспортного засобу шляхом запровадження можливості автоматичного внесення інформації стосовно виданих документів про погодження переобладнання транспортного засобу в Єдиний державний реєстр Міністерства внутрішніх справ України;

створення дієвої системи протидії загрозам вчинення за допомогою безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) диверсій або терористичних актів на атомних електростанціях, що охороняються військовими частинами або підрозділами Національної гвардії України;

11) у сфері обороноздатності:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

упровадження нової об'єднаної системи керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО;

розроблення структури плану оборони України;

завершення проведення оборонного огляду з метою визначення вихідних даних для розробки стратегічних документів, передбачених Законом України "Про національну безпеку України";

б) до 31 березня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу;

в) до 30 червня 2020 року - щодо розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України та плану оборони України;

г) до 31 серпня 2020 року - стосовно розроблення та затвердження державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2025 року;

ґ) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо удосконалення з урахуванням досвіду держав - членів НАТО і держав - членів Європейського Союзу процедур оборонного планування, управління оборонними ресурсами, організації та ведення територіальної оборони, а також особливостей функціонування держави у разі оголошення стану війни;

кодифікації законодавства у сфері оборони;

12) у зовнішньополітичній сфері:

до кінця 2020 року - стосовно:

а) зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України:

активізації діалогу з державами-партнерами для забезпечення підтримки позиції України у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в рамках "мінського", "нормандського" та інших переговорних форматів;

продовження роботи із залучення міжнародної допомоги для деокупацїї та відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях України, подолання гуманітарних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;

збереження міжнародного консенсусу щодо необхідності посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою звільнення тимчасово окупованих територій України, а також звільнення незаконно утримуваних в Російській Федерації громадян України;

протидії спробам Російської Федерації легітимізувати окупацію та анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, консолідації позиції міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України;

забезпечення фіксації порушень Російською Федерацією її зобов'язань за міжнародним правом, притягнення Російської Федерації до міжнародно- правової відповідальності за шкоду, завдану державі Україна, її громадянам та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків;

б) забезпечення сталої міжнародної підтримки стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору:

здійснення діалогу з Європейським Союзом та його державами- членами щодо зближення позицій України та Європейського Союзу з питань міжнародного та регіонального співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес, забезпечення підтримки України у процесі впровадження реформ;

розроблення з урахуванням поточного стану співробітництва пропозицій для перегляду виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678—VII;

забезпечення підтримки Європейським Союзом та його державами- членами подальшої секторальної інтеграції України з ЄС, зокрема у сферах енергетики, цифрової економіки, з питань митної справи, розвитку співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

започаткування співпраці з Північноатлантичним альянсом у рамках Програми розширених можливостей НАТО;

активізації взаємодії з Організацією Північноатлантичного договору та її державами-членами з питань протидії гібридним загрозам та посилення кібербезпеки України;

в) розвитку партнерських відносин з державами Групи семи, державами Групи двадцяти:

збереження позитивної динаміки двостороннього політичного діалогу між Україною та Сполученими Штатами Америки, а також іншими державами - стратегічними партнерами України;

забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії після виходу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному Групи семи;

проведення консультацій щодо посилення підтримки державами Групи семи впровадження реформ в Україні;

активізації політичних відносин та торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами Групи двадцяти;

г) розвитку партнерських добросусідських відносин із сусідніми державами:

врегулювання проблемних питань двосторонніх відносин між Україною та окремими сусідніми державами - членами Європейського Союзу у гуманітарній сфері на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, з урахуванням національних інтересів;

завершення договірно-правового оформлення державного кордону України з сусідніми державами, забезпечення його облаштування відповідно до європейських стандартів і розвитку співробітництва з прикордонних питань;

ґ) створення сприятливих зовнішньополітичних умов для сталого економічного розвитку держави:

створення ефективного         механізму представництва зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;

опрацювання пропозицій щодо створення сучасної системи підтримки експортної діяльності України та залучення іноземних інвестицій;

активізації діяльності щодо залучення фінансової допомоги Україні для упровадження реформ;

посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби щодо сприяння діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кордоном;

налагодження ефективної системи комунікації з метою вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні;

розширення торговельно-економічних зв'язків України з державами Азії, Африки та Латинської Америки;

д) удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності щодо утвердження міжнародного авторитету України, піднесення у світі її іміджу, зокрема засобами "культурної дипломатії":

забезпечення об'єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави;

підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та популяризації української культури за кордоном;

упровадження ефективних механізмів протидії російській гібридній агресії проти України в інформаційному просторі;

розширення мережі закордонних філій державної установи "Український інститут";

е) посилення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном:

підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг;

активізації переговорів з іноземними державами щодо запровадження спрощеного порядку оформлення віз або безвізового режиму поїздок для громадян України;

є) розвитку відносин у сфері співпраці із закордонними українцями:

провадження ефективної зовнішньополітичної діяльності України, спрямованої на задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, захист їхніх прав як національних меншин в інших державах;

опрацювання питання щодо розширення прав закордонних українців під час їх перебування в Україні;

ж) підвищення ефективності та розвитку дипломатичної служби:

створення належних умов для підвищення посадовими особами дипломатичної служби рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном;

активізації та розширення діяльності закордонних дипломатичних установ України у державах акредитації;

поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України;

забезпечення додержання гендерної рівності при призначенні на дипломатичні посади категорії "А" в органах дипломатичної служби.

  1. Кабінету Міністрів України:

надавати щоквартально Президентові України узагальнену інформацію про стан виконання завдань, визначених цим Указом;

забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

  1. Міністерству закордонних справ України за участю інших зацікавлених державних органів внести пропозиції стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо спрощення набуття громадянства України за територіальним походженням.
  2. Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади.
  3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

8 листопада 2019 року

 

Прощання з Мосіним М.І. відбудеться 11.01.2020 р. о 14 годині в Центрі ритуальних послуг "Реквієм" ( м. Вінниця вул.Батожська,12 - бувша Кірова), поминальний обід - о 16 год в ресторані "Кумбари" (вул. Івана Богуна, 2).

 

Рада адвокатів від імені всіх адвокатів області висловлює щире співчуття рідним та близьким з приводу смерті нашого колеги Мосіна Миколи Івановича .

Нехай пам’ять про покійого завжди живе у серцях самих рідних йому людей і тих, хто знав його. Хай Господь візьме його до Царства Небесного, а матінка-земля буде пухом.

Який розмір щорічного внеску необхідно сплатити?

В абзаці 2 частини 2 статті 58 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року і є однаковим для всіх адвокатів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні 00 копійок.

Тобто, розмір щорічного внеску адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в 2020 році складає 2102 гривень 00 копійок.

Який порядок оплати щорічного внеску?

Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 03 лютого 2017 року № 4, із подальшими змінами, та Рішенням Ради адвокатів України від 13 грудня 2019 року № 166 встановлено, що адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня поточного року двома платежами згідно наступного розподілу:

     1. шляхом перерахування 70% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок відповідної ради адвокатів регіону; 1,471.40 грн

     2. шляхом перерахування 30% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок Національної асоціації адвокатів України 630.60 грн.

 

Найкращий варіант роздрукувати персональні квитанції на сайті Національної асоціації адвокатів України та проплатити по них через банк ( в цих квитанціях є всі необхідні реквізити для бухгатерії та обліку внесків).

Якщо адвокат проплачує через, свій кабінет, банкомат, карточкою, термінал і т.і. важливо правильно вказувати банківські реквізити отримувача, платника, і обов’язково своє прізвище, щоб не виникали проблеми з обліком внесків.

                                                   Рада адвокатів області

Анонсована на 31 січня 2020 року звітна конференція адвокатів області відбудеться до 15 годині у конференцзалі готелю "Поділля" м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4.

Це оголошення стосується не всіх адвокатів, а лише тих, кого буде обрано представниками на регіональних зборах ( м. Вінниці та в районах).

Президент України Петро Порошенко підписав Закон "Про ратифікацію Протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ухвалений Верховною Радою 5 жовтня.
Протокол № 15
про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Страсбург
24 червня 2013 року
{Протокол ратифіковано Законом № 2156-VIII від 05.10.2017}
Преамбула
Стаття 4
У пункті 1 статті 35 Конвенції слова "впродовж шести місяців" замінюються словами "впродовж чотирьох місяців".
 
Конвенція,
Стаття 35
Умови прийнятності
1. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.
2. Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:
a) є анонімною; або
b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
3. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:
a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;
або
b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.
4. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

Іменем України

 

12 грудня 2019 року

Київ

справа №580/971/19

адміністративне провадження №К/9901/24993/19

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б.,  Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуючий суддя - Безпалий А. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року (головуючий суддя - Кузьменко В. В., судді: Василенко Я. М., Степанюк А. Г.) у справі № 580/971/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просив визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1782-55-У від 9 листопада 2018 року зі сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) у сумі 6552 грн 48 коп.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, види господарської діяльності - діяльність у сфері права, агентства нерухомості. 24 липня 2013 року отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Вважає, що оскільки він зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), до нього не можуть застосовуватись положення частини 3 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI). З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають, то позивач вважає, що не має обов`язку подання подвійної звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце дублюючий облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що твердження відповідача щодо взяття на облік позивача як фізичної особи, яка, за даними публічних реєстрів, здійснює незалежну професійну діяльність індивідуально суперечать Податковому кодексу України (далі - ПК України) та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок № 1588). На переконання позивача, автоматичне взяття його на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви встановленої форми, є помилковим, а відтак і подвійне нарахування ЄСВ є протиправним та таким, що суперечить принципам податкового законодавства та, нормам ПК УкраїниЗакону № 2464-VI та Порядку № 1588.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 21 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований 19 січня 2010 року як фізична особа-підприємець, види діяльності за КВЕД 68.31 - агентства нерухомості, діяльність у сфері права, консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с.19). Згідно зі свідоцтвом від 6 грудня 2013 року серії НОМЕР_3 позивач з 1 січня 2014 року є платником єдиного податку за ставкою 5% (а.с.16). Згідно з відомостями сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих, позивач з 24 липня 2013 року має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (а.с.52). Згідно з відомостями баз даних ГУ ДФС ОСОБА_1 з 27 лютого 2018 року встановлено ознаку - провадження незалежної професійної діяльності (а.с.53).

9 листопада 2018 року відповідачем сформовано вимогу № Ф-1782-55-У про сплату недоїмки у сумі 9009,66 грн (а.с.12), на підставі якої 11 березня 2019 року відкрито виконавче провадження (а.с.10).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до Закону № 2464-VI до платників ЄСВ віднесено осіб, які мають право здійснювати незалежну професійну діяльність, у тому числі діяльність арбітражного керуючого. Враховуючи обов`язок платника податку стати на облік у контролюючих органах та обов`язок відповідача забезпечити повноту обліку платників ЄСВ та контролю своєчасності подання розрахунків та документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою платежів, ПК України передбачено здійснення обліку у контролюючому органі як у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, так і у разі, коли особа має право (свідоцтво, реєстрація) здійснювати незалежну професійну діяльність згідно відповідного документа із визначенням бази та забезпеченням сплати ЄСВ незалежно від отримання доходу згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI. ОСОБА_1 був зобов`язаний, у тому числі з огляду на зміни законодавства з 1 січня 2017 року, стати на облік у контролюючому органі як особа, яка могла здійснювати незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого після державної реєстрації (17 лютого 2010 року), тобто як самозайнята особа, незалежно від наявності доходу від такої діяльності з огляду на вимогу обчислити ЄСВ, виходячи з розміру мінімального страхового внеску (абзац другий пункт 2 частина перша статті 7 Закону № 2464-VI). Враховуючи, що позивач самостійно не подав заяву про взяття на облік в ГУ ДФС як платник ЄСВ - особа, яка зареєстрована з правом здійснювати незалежну професійну діяльність, відповідачем правомірно взято на облік позивача, як фізичну самозайняту особу, а неподання позивачем відомостей про здійснення незалежної професійної діяльності не звільняє від обов`язку сплати ЄСВ як самозайнятої особи незалежно від результатів діяльності з огляду на визначення мінімального розміру від бази нарахування ЄСВ.

Також суди зазначили, що необхідною умовою для нарахування і сплати ЄСВ є наявність статусу особи, яка має право на здійснення незалежної професійної діяльності. Законом № 2464-VI встановлено, що навіть у випадку, якщо особою яка провадить незалежну професійну діяльність не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування та сплатити ЄСВ, сума якого не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Доводи позивача щодо подвійного обліку ОСОБА_1 як самозайнятої особи і одночасно як підприємця суди визнали такими, що спростовуються прямими вимогами спеціального закону - ПК України з реалізації повноважень контролюючого органу та окремою формою звітності: ФОП на різних системах оподаткування, звіт про суми доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, де окремо визначено: фізична особа - на загальній системі оподаткування; фізична особа - на спрощеній системі оподаткування; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства. Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру арбітражних керуючих станом на 21 березня 2019 року державну реєстрацію арбітражного керуючого ОСОБА_1 . не припинено. Припинення 13 грудня 2018 року ФОП діяльності не стосується періоду щодо вимоги про сплату недоїмки станом на 31 жовтня 2018 року (а.с.12).

Отже, позивач, який зареєстрований як арбітражний керуючий, діяльність якого не було зупинена або припинена, був зобов`язаний стати на облік, нараховувати і сплачувати ЄСВ згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом, а сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оскільки позивачем не сплачено ЄСВ у сумі 6552 грн станом на 31 жовтня 2018 року, відповідачем згідно статті 25 Закону № 2464 та Інструкції № 449 правомірно сформовано позивачу виконавчий документ ВП №58569996 у формі вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Не погодившись з такими висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, посиланням на положення пунктів 63.163.263.5 статті 63, пунктів 65.265.4 статті 65 Податкового кодексу України, які регулюють порядок обліку платників податків та порядок обліку самозайнятих осіб. Позивач доводить, що особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, і наголошує на тому, що оскільки його діяльність як арбітражного керуючого підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи, отримані від здійснення такої діяльності, підлягають оподаткуванню згідно зі статтею 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець. Також, посилаючись на положеннях пункту 2 частини першої статті 1, пунктів 4, 5 частини першої статті 4, пункту 3 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 8 Закону № 2464-VI та факти сплати єдиного внеску кожного місяця 2018 року в розмірі мінімального страхового внеску, позивач доводить, що виконання вимоги призведе до подвійної сплати єдиного внеску за результатами здійснення тієї ж самої господарської діяльності. Звертає увагу суду на те, що всупереч нормам Закону № 2464-VI вимогу на його адресу направлено не було, чим позбавлено права на оскарження цієї вимоги в адміністративному порядку.

Верховний Суд ухвалою від 9 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі з метою формування єдиної правозастосовчої практики.

ГУ ДФС подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Позиція ГУ ДФС полягає в тому, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 6, частини дванадцятої статті 9, пункту 4 частини першої статті 4, пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичними особами-підприємцями, мають сплачувати єдиний внесок як фізичні особи-підприємці та як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Відповідач звертає увагу на порядок нарахування та обчислення єдиного внеску, визначений Законом № 2464-VI, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов`язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність статусу фізичної особи-підприємця. Серед іншого, відповідач також зазначає про процедуру взяття на облік платників податків, яка передбачає, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець і при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Відповідач вважає, що позивач як фізична особа-підприємець і особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та отримує доходи від цієї діяльності, зобов`язаний формувати та подавати до органів доходів і зборів окремі звіти відповідно до пункту 16 розділу IV Порядку № 435.

Контролюючий орган зазначає, що в результаті встановлення позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності до ІКП в автоматичному режимі було проведено нарахування єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Головне управління ДПС у Черкаській області подало клопотання про заміну сторони ГУ ДФС у Черкаській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Черкаській області.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про заміну сторони у справі, замінивши відповідача Головне управління ДФС у Черкаській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Черкаській області, для якого відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів враховує, що правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є подібними правовідносинам, які були предметом розгляду Верховним Судом у зразковій справі №520/3939/19 (провадження №Пз/9901/10/19).

Так, 2 вересня 2019 року Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі, яке за наслідками апеляційного перегляду постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року залишено без змін.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Верховний Суд у рішенні від 2 вересня 2019 року зазначив на наявність типових ознак, властивих зразковій справі, якими є:

1)          перебування позивача на обліку контролюючого органу як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізичної особи-підприємця та як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

2)          встановлення контролюючим органом за власною ініціативою платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності, що обумовило виникнення в останнього обов`язку сформувати та подати до органів доходів і зборів окремий звіт;

3)          визначення статусу «фізичної особи-підприємця з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності» на рівні підзаконних нормативно-правових актів;

4)          можливість подвійного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності: як підприємницької, так і незалежної професійної діяльності.

У цій справі встановлено, що ГУ ДФС на підставі Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок №1162) та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок №1588) у лютому 2018 року здійснено інвентаризацію та взяття на облік фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність індивідуально, в тому числі і позивача. Встановивши, що позивач як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не сплачував ЄСВ, йому нараховано недоїмку. Тому відповідачем правомірно сформовано вимогу про її сплату.

За позицією ГУ ДФС, фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви про взяття на облік». Неподання відомостей про здійснення незалежної професійної діяльності не звільняє від постановки на облік та тим більше від обов`язку сплати ЄСВ.

За позицією позивача, він є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець, і такий внесок він сплачував у порядку та розмірах, визначених законодавством, заяви про взяття на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність він не подавав, як не подавав і відповідної звітності, передбаченої для таких платників. Самостійне взяття його на облік відповідачем суперечить нормам чинного законодавства, а відтак, і подвійне нарахування ЄСВ є протиправним.

Аналіз обставин і правове регулювання у цій справі свідчить про наявність типових ознак, які мали місце у зразковій справі, а тому, при касаційному перегляді судових рішень у цій справі, підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 2 вересня 2019 року у зразковій справі №520/3939/19 (провадження №Пз/9901/10/19), яке набрало законної сили 4 грудня 2019 року.

Верховним Судом сформульовано такі висновки:

За наявного існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено.

Взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.

Підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону №2464-VI.

Зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.

Так, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

При цьому Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Позивач є платником єдиного внеску - фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, тобто є платником єдиного внеску в розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, і за встановленими судами обставинами, ЄСВ сплачував у порядку та розмірах, визначених законодавством.

Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення "ознаки незалежної професійної діяльності" та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, за встановленими у цій справі обставинами, позивач не перебував на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подавав звітність як такий платник, а контролюючий орган самостійно встановив позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що за висновками Верховного Суду у зразкові справі є неправомірним. Відповідно, неправомірним є і нарахування на цій підставі єдиного внеску.

Слушними є доводи касаційної скарги, що нарахування контролюючим органом ЄСВ позивачу як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, спричиняє подвійну його сплату, оскільки такий внесок сплачувався позивачем самостійно, як фізичною особою-підприємцем.

Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оскільки позивач як фізична особа-підприємець сплачував єдиний внесок у порядку та розмірах, визначених законодавством, в розмірі не менше мінімального, це виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19) та від 5 грудня 2019 року (справа № 260/358/19).

Слушними є доводи заявника касаційної скарги, що ненаправлення на його адресу вимоги позбавляє права на оскарження такої в адміністративному порядку, проте враховуючи вищенаведені висновки, такі доводи не є вирішальними у цій справі.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на вищенаведені висновки.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення  закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, суд касаційної інстанції визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги. При цьому, вищенаведені висновки виключають необхідність надання правової оцінки як дотриманню відповідачем процедури, визначеної Інструкцією № 449 та Законом № 2464-VI, щодо формування і направлення спірної вимоги, так і правильність розрахунку сум недоїмки з ЄСВ, а тому судові рішення у цій справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в межах, визначених позивачем при поданні позову.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Позивачем у цій справі сплачено судовий збір:

за подання позовної заяви - 768,40 грн згідно з дублікатом квитанції №0.0.1299731787.1 від 18 березня 2019 року (а. с. 2)

за подання апеляційної скарги - 1152,60 грн згідно з дублікатом квитанції №0.0.1373074752.1 від 5 червня 2019 року (а. с. 159)

за подання касаційної скарги - 1536,80 грн згідно з дублікатом квитанції №0.0.1448725778.1 від 27 серпня 2019 року, а також 68,80 грн згідно з дублікатом квитанції №0.0.1449324255.1 від 28 серпня 2019 року.

Враховуючи, що за подання касаційної скарги у цій справі підлягав судовий збір у розмірі 1536,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3457,80 грн.

Керуючись статтями 345351355356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у справі № 580/971/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області від 9 листопада 2018 року № Ф-1782-55-У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 6552,48 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3457 (три тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 80 коп.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

 

...........................

 

...........................

 

...........................

 

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду