Денисова Клавдія Василівна
Народилася Клавдія Василівна 2 жовтня 1922 року в с.Нікітскоє Подольского району Московської області в родині робітника. Її батько Денисов Василь Іванович до війни працював слюсарем та начальником цеху на заводі, а в 1941році був демобілізований в армію, мав важкі поранення, від яких в 1945 році помер. Мама – Денисова Ганна Григорівна працювала ткачихою та чорноробочою на фабриках Москви.
З 1930 по 1940 р.р. Клавдія Василівна закінчила школу-десятирічку та отримала середню освіту, після чого вступила на навчання до Московського юридичного інституту, отримавши в 1944 році диплом юриста.
За державним розподілом в серпні 1944 року її направлено на роботу у м. Вінницю народним суддею та членом Вінницького обласного суду. Після двох років праці суддею за заявою від 05.06.1946 року Клавдію Василівну прийнято в члени колегії адвокатів з місцем роботи у м.Вінниці.
Даючи характеристику молодій судді Голова обласного суду Даценко в 1946 році зазначав: «Денисова проявила себя, как добросовестный и способный работник. При рассмотрении дел отношение Денисовой всегда было государственное. В работе исполнительна. Среди коллектива пользовалась авторитетом».
Вже через рік Голова Президії Вінницької колегіїадвокаті Хлипко у характеристиці зазначає, що Денисова «молодой, способный и растущий адвокат».
Ще навчаючись в середній школі Клавдія відвідувала театральний гурток, що пригодилося їй під час адвокатської діяльності і про що вона часто розповідала.
На протязі всієї адвокатської діяльності її супроводжували природній талант оратора, принциповість у відстоюванні своїх принципів (« я не умею петь дифирамбов, поэтому скажу то, что считаю нужным»), інтелігентність у взаємовідносинах з колегами та клієнтами, напружена адвокатська та громадська робота.
Так за 11 місяців 1948 року вона прийняла участь в 25 кримінальних справах в судах першої інстанції, 78 справах другої інстанції, по 21 цивільній справі, підготувала 16наглядових скарг,6 заяв, 25 письмових порад. В акті перевірки роботи зазначається про ідеальну якість порад, ведення досьє , складання ділових бумаг, виступів в судах.
Вона знаходила також час на підвищення свого ідейно-політичного рівня: «Выписывает и читает газеты «правду»,
«Комсомольскую правду, «Литературную газету». Читает художественную литературу. За последнее время прочла 6: Шаврон «Исторические женщины», Фейхтвангер «Безобразная герцогиня». Э.Грин «Ветер с юга», Фадеева «Молодая гвардия» и др. По повышению деловой квалификации читает юридические журналы «Социалистическая законность», «Советское государство и
право», сборники статей «Защита по уголовным делам» Перлова, «Предание суду» Вышинского, «Теория судебных
доказательств».
З 16.12.1952 року згідно поданої заяви Клавдія Василівна відрахована з Вінницької колегії адвокатів у звязку з переїздом у м. Молотовськ за місцем проживання чоловіка-військовослужбовця.
13 березня 1954 року вона повернулася у Вінницю, мотивуючи це тим , що «в настоящее время я нахожусь в очень тяжелом положении. На моем иждивении маленький ребенок. Никаких средств к существованию у меня нет. Учитывая, что у меня в Виннице имеется жилплощадь, а переезд в район с маленьким ребенком невозможен, прошу определить место работы в пределах г. Винницы».
Щоденна подальша робота Денисової К.В. адвокатом, а с особливо її виступи в судах можуть слугувати взірцем для цілих поколінь адвокатів.
Із висновку по конкретній справі адвоката за 1967 рік:
«Адвокат Денисова поставила перед судебной коллегией по уголовным делам Областного суда сугубо теоретический вопрос: как необходимо квалифицировать действия Мовчана.Не отрицая того, что факт нанесения побоев Василиничу нашел вое подтверждение в материалах дела, адвокат Денисова совершенно правильно поставила вопрос о необходимости квалификации действий Мовчана по
ст.103 УК УССР. Речь Денисовой была настолько теоретически обоснованной, что могла бы послужить лекцией по теме «О совершении преступления в состоянии сильного душевного волнения». Теоретически обосновав правильность квалификации действий Мовчана по ст.103 УК, адвокат Денисова очень хорошо провела анализ собранных по делу доказательств. Она также правильно и убедительно изложила смягчающие вину обстоятельства, установленные судом. Речь Денисовой могла бы послужить образцом
юридической грамотной, убедительной, хорошо подготовленной речи адвоката.»
Із висновку по конкретній справі за 1970 рік:
« Настойчивость Денисовой К.В.и выяснение обстоятельств помогли суду сделать вывод о несостоятельности обвинения Корчинского по ст.ст.86-1 и 168 ч.2 УК УССР. Суд оправдал Корчинского по этим обвинениям.»
Окрім адвокатської діяльності Клавдія Василівна приймала активну участь в громадському житті міста як член президії Вінницької жіночої Ради та товариства «Знання».
Цікава характерна деталь, що було рідкістю у ті часи: 18 серпня 1962 року Денисову К.В. було рекомендовано у поїздку по туристичній путівці в Чехословаччину та Угорщину.
З 1 серпня 1983 року Клавдія Василівна вийшла на заслужений відпочинок. Традиції Клавдії Василівни як адвоката з великої букви з честю зберігає та продовжує її дочка адвокат Костика Наталя Олександрівна.